Затискач Москіто, вигнутий по ребру для новонароджених, 125 мм.

Затискні інструменти служать для тимчасового здавлювання тканин під час операцій з метою зупинки кровотечі, перекриття просвіту порожніх органів або для фіксації (утримання) тканин та органів (щипці), та подачі різних матеріалів (допоміжні затискачі).

До затискних інструментів усіх типів пред'являється основна вимога - автоматично та міцно утримувати тканини. Для цього інструменти мають робочі губки та кремальєру. Губки, залежно від функціонального призначення, мають різний профіль робочої поверхні та найчастіше нарізку (насічку) на ній та відрізняються розмірами та іншими конструктивними елементами. Всі затискні інструменти можуть бути розділені за їх функціональним призначенням на п'ять типів: кровоспинні, у тому числі й затискачі для тимчасового перетискання судин, шлунково-кишкові, голкотримачі, білизняні та допоміжні. :

1. Міцна фіксація на кінці судини без тенденції до зісковзування. 2. Збереження сталості властивостей при багаторазовому використанні. 3. Легкість змикання та розмикання губок (браншей) під дією руки хірурга. 4. Наявність стопорного механізму, що виключає мимовільне розмикання браншів. Для цього зазвичай використовують фіксатор у вигляді кремальєри.

Під час випробування падіння інструменту з висоти 1 м не повинно супроводжуватися мимовільним розмиканням робочих частин. 
При багаторазовому змиканні браншів не повинно відбуватися їх перекосу.

5. Відповідність вимогам ергономіки. 6. Невелика маса, що виключає розрив тканин під дією тяжкості затискачів, накладених на краї рани. 7. Можливість використання інструменту для коагуляції в електрохірургічному варіанті. > 8. Невеликі розміри, що не перекривають огляд операційного поля. 9. Відповідність розмірів робочих кінців діаметру судин. Стерилізація хірургічного інструментарію здійснюють кип'ятінням, автоклавуванням та антисептичними речовинами. Неріжучі інструменти стерилізують кип'ятінням в 1-2% розчині гідрокарбонату натрію, який перешкоджає окисленню металу і підвищує температуру кипіння. Можна кип'ятити інструменти у дистильованій воді. Інструменти, вимиті щіткою з милом та висушені після попередньої операції, опускають у воду на сітці у спеціальні металеві судини — стерилізатори, розміри яких варіюють залежно від кількості та розміру інструментів. Час кип'ятіння інструментів — 30 хв. Якщо інструменти раніше використовували при гнійній операції, а особливо, якщо їх забруднення анаеробними мікробами або синьогнійною паличкою, час кип'ятіння збільшується до 45 хв. або навіть їх кип'ятять три рази по 60 хв. зі зміною води. Такі інструменти перед кип'ятінням на кілька годин занурюють у насичений розчин борної кислоти (при забрудненні синьогнійною паличкою) або розчин лізоформу. Кип'ятіння інструментів, призначених для «чистих» і для гнійних операцій виробляють в окремих стерилізаторах. Інструменти можна стерилізувати укладеними в бікси або загорнутими в простирадла в автоклаві протягом 30 хв. при тиску 2 am. Застосовують також сухоповітряну стерилізацію в сушильних шафах при t° 180— 200° протягом 40 хв. В екстрених випадках допускається стерилізація інструментів випалюванням. Уклавши в металевий лоток, їх обливають спиртом, який підпалюють. Але від такої стерилізації інструменти псуються, та й метод не є надійним.